Литва. Кроки в єдиному напрямку

УЖУПІС

Окрема республіка у Старому місті Вільнюса​

 

Колись тут проживали в основному бідні верстви населення. Люди намагалися їхати звідси, залишали своє житло. І одного разу в порожніх кімнатах оселилися художники, поети, музиканти. Вони перетворили тутешні руїни, розфарбувавши стіни будинків і вулиць, встановили невеликі скульптури.

​

Назва Ужупіс означає "по той бік річки" і водний шлях служить природним кордоном. Тому тут немає смугастих прикордонних стовпів і шлагбаумів або митників, які перевіряють транзитні візи. Але, як розказують мандрівники, межа відразу відчувається в світогляді людей.

​

Ужупіс позиціонується багатьма джерелами як литовський варіант паризького Монмартру або копенгагенської Христианії, але насправді це не зовсім так. 

​

Cьогодні в Ужупісі проживає 7 тисяч жителів на площі 60 гектарів. У районі розташовані галереї, безліч творчих майстерень, тут мешкають художники, актори, режисери, письменники. Більшість будиночків - дерев'яні. До речі, живе тут і колишній мер Вільнюса - Артурас  Зуокас. У середині 1990-х років він був одним з ініціаторів відродження Ужупіса.

​

Першого квітня відзначається День незалежності. У цей день, єдиний в році, для того щоб відвідати Ужупіс потрібна віза. Прикордонники в кумедних костюмах перевіряють паспорти і ставлять у них штампи. Всі святкування проходять на площі біля дванадцятиметрового пам'ятника Ангелу. Біля підніжжя монумента виставлять декоративні паперові гармати, крокують військові в маскарадних костюмах з дерев'яними мушкетами.

​

Жителі Ужупіса вибирають королеву, від якої потрібно зовсім небагато - "красиво сидіти". Поряд з королевою ​​діють парламент, уряд і президент. Ним є поет, музикант і режисер Ромас Лілейкіс, який любить повторювати: "Ужупіс такий малий, що в ньому всім вистачить місця".

​

На головній вулиці району - Паупе (Paupio gatvė) можна прочитати текст конституції. 41 пункт документа говорить про гуманізм, свободу, гордість і повагу. 

​

Вам може здатись, що все насправді дуже серйозно - своя конституція, влада, закони, свята....  Але звертаємо Вашу увагу, автономія Ужупіса формальна - це лише спосіб привабити туристів. Навіть «Конституція Заріччя», перекладена на десятки мов світу - це лише пам'ятка, а не документ, що має реальну юридичну силу.

​

Тут ви знайдете невеликі галереї, гараж мистецтв, магазинчики і кафешки. Нічого особливо видатного тут ви не побачите, але трохи розбавити банальні прогулянки по місту чимось незвичайним варто. Тим більше багато часу це не займе.