Швеція - батьківщина вікінгів

Музей казок Junibacken

Дитячий світ

 

Юнібаккен  важко назвати музеєм у звичному розумінні цього слова. Дитячий галас, сміх, можливість все чіпати і відкривати, залазити скрізь, де тільки можна, просто грати і ховатися у потаємних куточках захоплюють гостя з перших хвилин.

Справжні «дива» розпочинаються уже біля входу на територію музею. Дерево, на якому ростуть величезні банани, локації для фото і, звісно, пам’ятник старенькій письменниці, до якого хочеться пригорнутися.  Сама Астрід у пальто і капелюсі з розкритою книжкою у руках запрошує поринути у світ її казок.

Для вдумливих батьків похід у музей допоможе зрозуміти, як вплинула казкарка Астрід Ліндгрен на виховання шведських дітей. На її історіях про незалежну Пеппі Довгупанчоху, Расмуса-волоцюгу, Карлсона виросли багато шведських мам і тат. Вони із захопленням розповідають, що  Астрід навіть у вісімдесят років любила поводити себе по-дитячому і видряпувалася на гілки високих дубів. Ця маленька скромна жінка вклала у голови строгих і розважливих шведів необхідність оберігати дитячі права. Турбота про права і потреби дитини в Швеції проявляється скрізь: дитячі майданчики перед магазинами, спеціальне меню в ресторанах «Ікеа», ігрові зони у музеях. А сам Юнібаккен притягує малечу не типовими пластиковими розвагами у стилі Лего, а можливістю бути собою. Без усіляких яскравих атрибутів сучасного дитинства. Чомусь дорослі забувають, що діти крім іграшок з магазину люблять все справжнє: камінчики, гудзики, блискучі речі і маленький посуд. Саме цього добра у музеї вистачає.

​

Детальніше: Дитячий світ музею Юнібаккен у Стокгольмі